- катування
- —————————————————————————————катува́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
катування — я, с. 1) Дія за знач. катувати. 2) Стан за знач. катуватися 1) … Український тлумачний словник
катування — (фізичне насильство під час допиту звинуваченого; заподіяння комусь фізичних страждань), тортури, мордування, муки … Словник синонімів української мови
силікатування — я, с., спец. Дія за знач. силікатувати … Український тлумачний словник
силікатування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
спитка — катування, тортури … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
катуша — Катуша: катування, мука [2;XIII] мука, тортура [23] муки, катування [12;II] Катуші: муки [8] … Толковый украинский словарь
гарота — и, ж. Обруч, стягуваний гвинтом – знаряддя варварського катування, страти через задушення за часів середньовіччя в Іспанії і Португалії … Український тлумачний словник
зоосадизм — у, ч. Статеве збочення, при якому статеве збудження або оргазм досягається шляхом катування або вбивства тварини … Український тлумачний словник
інквізиція — ї, ж. 1) іст. Підпорядкована папі римському судово карна установа католицької церкви, створена (в 13 ст.) для боротьби з єретиками; діяла дуже жорстокими методами. 2) перен. Жорстоке знущання; катування … Український тлумачний словник
кара — и, ж. 1) Суворе покарання, відплата за що небудь. || Катування. || Страта. •• [Чи/ста] ка/ра Бо/жа (Госпо/дня) уживається для вираження сильного незадоволення ким , чим небудь; горе, нещастя, напасть. 2) діал. Штраф … Український тлумачний словник